Шестопалов Валентин Микитович

Народний артист України, режисер. Розпочав театральну кар'єру в 11 років, навчався у студії при театрі ім.І.Франка, у ГІТІСі в Москві, працював у Львові, тоді в Києві у Театрі поезії та в театрі ім.Лесі Українки. Коли цікавих ролей пропонували мало, самостійно зробив і показав моновиставу "Записки божевільного", котра мала великий успіх на численних театральних фестивалях в Україні і за кордоном. Задумав ідею створення театру "Актор" і втілив її у 1987 році разом із Тетяною Родіоновою. Формує творче обличчя театру: добирає для постановок найцікавіші п'єси світової та української драматургії, задумує сценічне вирішення, запрошує щонайкращих акторів з різних театрів Києва і працює з ними одночасно як актор-партнер і як режисер.

Ольга Когут

Закінчила у 1989 році Донецьке училище культури за фахом "Режисура драматичного театру". Ще навчаючись почала працювати в Донецькому обласному музично-драматичному театрі ім.Артема. Ролі: Лялька ("Інтердівчинка" В.Куніна), Манюшка ("Зойчина квартира" М.Булгакова), Оксана ("Остання спроба", за п'єсою М.Задорнова), Сара ("Обличчя", за твором І.Бергмана) та інші. У 1995 році вступила до Київського державного інституту тетарального мистецтва ім.І.К.Карпенка-Карого. У 1996 році її було запрошено до студії молодих акторів Київського національного академічного театру російської драми ім. Л.Українки. Паралельно актриса брала участь у постановці А.Жолдака "Кармен", де зіграла роль Мікаели та в інших виставах.
Зараз актриса Київського національного академічного драматичного театру російської драми ім. Лесі Українки. Ролі: Ніна ("Дайте чоловіка Ніні та Зіні", за п'єсою О.Коляди "Ми їдемо, їдемо, їдемо…"), Лінда ("Долетимо до Мілану" Б Заградніка), Електра ("Міф про Електру" О.Мелевкіної), Марія Антонівна ("Ревізор" М.Гоголя), Принцеса Ізабелла ("Таємниці Мадрідського двору" Е.Скріба), Катя ("Валентинів день" І.Вирипаєва) та інші.

Наталія Кудрявцева

Заслужена артистка України. Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого. Зараз, вже протягом тринадцяти років, викладає в цьому інституті (тепер університеті), у майстерні М.М.Рушковського.
З 1972 по 1980 рік працювала в Одеському обласному театрі російської драми ім.В.Іванова, де за вісім років зіграла близько двадцяти ролей. Серед них: Тетяна ("Прощання у липні" О.Вампілова), Едіт Піаф ("Без гриму"), Мірра ("В списках не значився", Б.Васильєва), Катя ("Репетитор" В.Полонського), Секретарка ("Святая святих" Й.Друце) та багато інших.
З 1980 року працювала в Київському театрі Поезії (пізніше театр "Золоті ворота"), де зіграла понад десять ролей у виставах "Чтоб всей вселеной шла любовь" (за Лілю Брік та за Тетяну Яковлєву), "Кров та попіл" (Мати) та "Стіна" (Вона) В.Марцинкявічуса.
Актриса Київського національного академічного драматичного театру російської драми ім. Лесі Українки. Ролі: тьотя Савка (Б.Нушич "Пані міністерша"), Ґледіс (Р.Куні "№ 13"), Анфуса Тихонівна ("Вовки та вівці" О.Островського) та інші.

Алла та Олег Маслєннікови
Актори Київського державного академічного
Театру на Лівому березі Дніпра.

Ролі в театрі
Алла Маслєннікова: Олівія (В.Шекспір, "Дванадцята ніч"), Оля (М.Коляда, "Мурлин Мурло"), Фекла Іванівна (М.Гоголь, "Одруження"), Лія (Н.Птушкіна, "Ти, кого любить душа моя"), Ліза (Ф.Достоєвський, "Вічний муж"), Дороті (Берґер, "Брешемо чисту правду"), Варка (І.Карпенко-Карий, "Чарівниця") та інші.

Олег Маслєнніков: Кочкарьов (М.Гоголь, "Одруження"), Бруно (Ф.Кроммелинк, "Рогоносець"), Вельчанінов (Ф.Достоєвський, "Вічний муж"), Іаков (Н.Птушкіна, "Ти, кого любить душа моя"), Філіп (Берґер, "Брешемо чисту правду"), Гнат (І.Карпенко-Карий, "Чарівниця"), Філіп (Фрейн, "Глядачі на виставу не допускаються") та інші.

Віктор Алдошин

Заслужений артист України.До театрального інституту намагався вступити одразу після школи. На жаль, не вдалось. Три роки навчався у Кіровоградському педінституті на українькій філології, але розумів, що школа і педагогічна діяльність - не його шлях. Тому щороку безуспішно пробувався до театрального інституту. Врешті, 1980 року вступив у КДІТМ ім. І.К.Карпенка-Карого на курс М.Ю.Резниковича. По закінченні працював за розподілом у Запорізькому ТЮГові. Після служби в армії, з 1986 року 13 сезонів пропрацював у обласному музично-драматичному театрі м. Кіровограда. З 1999 року актор Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки.
Серед ролей низка української класики, роль Антоніо у п'єсі "Чума на ваші два роди" Г.Горіна. Цікаво, що паралельно з роллю, режисер запропонува В.Алдошину перекласти цю п'єсу на українську мову. Переклад був вдалим і актор каже, що отримав величезне задоволення від цієї роботи.
Ролі в театрі ім. Лесі Українки: Чампа ("Помста по-італійски" Піранделло), Лука Лукіч Хлопов ("Ревізор" М.Гоголя), Батістен ("Блоха у вусі" Ж.Фейдо), Приборкувач і Шигольх ("Лулу. Історія куртизанки" Ведекінда), Чугунов ("Вовки і вівці" О.Островського).

Лідія Яремчук

Народна артистка України. Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім.І.К.Карпенка-Карого, курс Леоніда Артемовича Олійника. З того часу й подосі працює в Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки, де зіграла понад 60 ролей: Анютка ("Влада темряви" Л.Толстого), Анна і Варя ("Вишневий сад" А.Чехова), Сара ("Іванов" А.Чехова), Хетта ("Молода господиня Ніскавуорі"), Джезуальда ("Фердінандо" Ручіелло), Віра, ("Розлучення по-російському" Н.Птушкіної), Тетяна ("Різдв'яні мрії" Н.Птушкіної), Віра ("Кафедра", В.Врублевської), дружина Гальцева ("Межа спокою" П.Загребельного) та багато інших.
У перші роки роботи в театрі Лідії Яремчук належали ролі усіх молодих, юних героїнь. Потім відбувся певний перехід і з'явилися ролі характерні, комедійні, лірико-комедійні, трагіфарсові. Це розширення діапазону було бажаним і невипадковим - збагатило творчий потенціал актриси, дало змогу шукати себе в різних відтінках.

Галина Стефанова

Народилась в Магаданській області, виростала у Львові. 1979 року закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого (курс Анатолія Скибенка), а 1987 – філологічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Дванадцять років тому вона залишила Київський Молодіжний театр, де служила з 1979 по 1991, і відтоді не зацікавлена повертатися в простір державного театру – відчуття “вільного художника” спонукає до активності і дає змогу втілювати найрізноманітніші творчі проекти: Варвара Рєпніна на сцені Театру “Актор” (вистава “Стіна”, роль удостоєна “Київської пекторалі”), Клеопатра в одноіменній виставі того ж театру, Ельза у виставі “Гра королів, або Пат”, що на жаль не довго затрималась на кону Молодого театру, “Польові дослідження з українського сексу” – моновистава за романом Оксани Забужко, та моновистава “Палімпсест” (за текстами Василя Стуса і не лише). Актриса часто зайнята у творчих проектах різних жанрів, зокрема, співпрацювала в німецько-українському проекті Вальтера Моссмана “Музика і тексти” із ансамблем аванґардної музики “Решерш” (Фрайбург, Німеччина – Львів, Україна). З 1999 року бере участь у вечорах-композиціях присвячених творчості Василя Стуса, що проводяться у різних містах України, а в Києві у “Театрі під Зоряним небом”. Виступає у концертних програмах та поетичних вечорах, на телебаченні та радіо. 1997 року отримала “Київську пектораль” за краще виконання головної жіночої ролі у моновиставі “Стіна” в театрі “Актор” – нова версія одноіменної постановки Молодіжного театру. 2001 року – лавреатка премії ім. Василя Стуса, 2002 року – премії ім. Дмитра Нитченка за популяризацію української книжки. У художньому фільмі Станіслава Клименка “Поет і княжна”, прем ’ єра якого відбулась у грудні 1999 року, зіграла роль княжни Варвари Рєпніної.