Костянтин Родик

Переконаня аншлагом

Попри все, це було несподівано: нічим особливо не примітне кафе "Теремок", що на вулиці Артема, запрошувало на виставу. Пропонувалося переглянути п'єсу О.Гельмана "Лавка" у виконанні актриси російського драматичного театру ім. Лесі Українки Валентини Василенко та актора (у цьому випадку і режисера-постановника) театру поезії Валентина Шестопалова.
Звичайнісінький, "акваріумного" типу зал, дванадцять столиків, п'ятдесят глядачів. Гостей зустрічає і запрошує до місць Тетяна Сергіївна Родіонова, член Спілки театральних діячів, "мотор" усієї цієї ідеї.
Драматургійні прийоми О.Гельмана для читача не таємниця. Просто у "Лавці" вони гранично ущільнені: час сценічний і реальний - один до одного. Сюжет-гойдалка мало не парадоксальної амплітуди висвічцє то нижні, то верхні "поверхи" особистостей персонажів. А можна вдатися і до іншої асоціації: "роздягання" капусти, коли за кожним знятим шаром все настійливіше постає питання: "А чи ж є той качан? Чи не зіскочила таки людина остаточно з моральних рейок?"
Не випадковим був вибір "Теремка": центр міста, багатообіцяючий, поліфункціональний, сказати б, інтер'єр цього кафе. Витрати на переобладнання тут зводилися до мінімуму. Потрібно було звести невеличке підвищеня для сценічного майданчика і відокремити закуточок під роздягальню. Врешті-решт прем'єра-оглядини пройшла успішно.
Отже, нині настав час формального узаконення і - здійснення мрій. Які ж вони? Театр-кафе "Актор" ладен давати по три вистави щотитжня. Для урізноманітнення репертуару вже є кілька робіт - скажімо, "Записки божевільного" М.В.Гоголя, за виконання яких Шестопалов удостоєний звання лауреата республіканського конкурсу читців. У "портфелі" - твори сучасних українських драматургів. І взагалі уявляють собі завтрашній день театрального кафе "Актор" з солідною інформацією щодо київських прем'єр, з можливістю зустрічатися з улюбленими акторами міста.
Що ж стосується формального узаконення, то метою є стати госпрозрахунковим колективом. Ось деякі розрахунки щодо передбачуваної прибутковості: 50 місць при вартості вхідного квитка, півтора карбованця - це дасть змогу оплатити не тільки працю акторів, а й освітлювача, адміністратора, а також вечірні клопоти бармена, прибиральниці. Ще карбованців з півсотні можна планувати за рахунок урізноманітнення буфетного асортименту (зазначу: денний плановий виторг "Теремка" становить 80 карбованців). Тобто справа за фундатором, за сміливістю, рішучістю і далекоглядністю керівництва тієї установи чи організації, яка б стала засновником такого госпрозрахункового колективу.
Хто ж ним стане? Найреальнішим кандидатом є Шевченківский трест їдалень. Тож моя остання розмова про перспективи кафе-театру "Актор" була з директором цього закладу Н.П.Біляєвою:
- Принципово ми - "за". Але треба ще кілька вистав у ранзі експерименту…
- Ці додаткові вистави щойно оголошені. І - аншлаг. Чи не час перевести принципове "за" у реальний статус?

Прапор комунізму. 15 липня, 1987 року.